Кафедра Математичних основ кібернетики (МОК)
Дослідження операцій (ДО)
Чарін Віктор Сильвестрович
засновник кафедри математичних основ кібернетики,
її завідувач з 1972 до 1990 р.,
доктор фізико-математичних наук, професор
Кафедру математичних основ кібернетики (МОК) було створено у 1972 р. Засновником і першим завідувачем її був професор Віктор Сильвестрович Чарін, доктор фізико-математичних наук, ветеран ВВВ.
Перший склад викладачів – доценти Чернікова Н.В., Тюптя В.І., Третяк В.П., Клунник О.О., Вознюк О.В., асистенти (згодом доценти) Шевченко В.І., Полецьких В.М., Цитрицький О.Є., Цибаньов М.В. (старший викладач). Тоді ж на кафедрі працював професор Пшеничний Б.М. (згодом академік НАН України).
Викладачі кафедри МОК разом зі студентами (1982 р.). Сидять зліва направо: Третяк В.І., Тюптя В.І., Чернікова Н.В., завідувач кафедри Чарін В.С., Полецких В.М., Цибаньов М.В., стоїть за ним Ю.А. Комаров
На кафедру були покладені обов’язки забезпечення норма-тивних курсів з алгебри та дослідження операцій. Програми цих курсів, складені викладачами кафедри, згодом лягли в основу програм відповідних курсів для всіх вузів СРСР, в яких готувалися спеціалісти з прикладної математики.
Наукова робота у перші роки існування кафедри проводилась у двох напрямках: сучасні проблеми алгебри (науковий керівник професор В. С. Чарін) та методи оптимізації (науковий керівник професор Б. М. Пшеничний). Обидва наукові напрямки були забезпечені необхідною кількістю аспірантів.
Кафедра МОК (1985 р.). В центрі сидить завідувач кафедри Чарін В.С., стоять зліва на право: Сидорчук О.Г., Комаров Ю.А, Протасов І.В., Полецких В.М., Панасюк С.П., Цибенко Ю.В.
З 1975 р. на кафедрі працював доцент Діденко В.П., згодом доктор фізико-математичних наук, професор. З його появою кафедра включилась у розробку госпдоговірної тематики, пов’язаної з оптимальним розміщенням радіотехнічних комп-лексів, статистичною обробкою результатів вимірювання та покриття простору. Результатом цих робіт, окрім офіційного звіту, стали ряд наукових статей, надрукованих в центральних журналах, а ще пізніше — ціла серія монографій, серед авторів яких були Діденко В.П., Цитрицький О.Є. Паралельно кафедра проводила спільні дослідження з Інститутом електродинаміки АН України (науковий керівник – професор Чарін В.С.).
Попов Юрій Дмитрович
завідувач кафедри математичних основ кібернетики,
очолював її з 1982 р. до 1990 р.,
доктор технічних наук, професор
Основним же у ці роки було забезпечення навчального процесу. Значною подією для кафедри був вихід у світ навчального посібника “Лінійне і нелінійне програмування” (автори Ляшенко І.М., Карагодова О.О., Чернікова Н.В., Шор Н.З.), а згодом – навчального посібника “Математичні моделі дослідження операцій”, який підготував Тюптя В.І. разом з академіками НАН України Ляшком І.І., Михалевичем В.С., Єрмольєвим Ю.М. та навчального посібника професора Чаріна В.С. “Лінійні перетворення та опуклі множини”.
У 1982 р. в зв’язку з поважним віком В.С. Чарін відійшов від керування, кафедру очолив професор Ю. Д. Попов.
З цього моменту на кафедрі за порівняно короткий час було підготовлено і впроваджено у навчальний процес програмне забезпечення лабораторних робіт з курсу дослідження операцій. Перші навчальні програми (у діалоговому режимі) були розроблені асистентами кафедри Колосом І.В. та Комаровим Ю.А. для ЕОМ СМ-2.
Робота кафедри в цьому напрямку продовжувалась впро-довж багатьох років і була пов’язана зі швидкою зміною поколінь обчислювальної техніки. Кафедра послідовно пройшла через застосування в навчальному процесі ЕОМ “Іскра-1256”, “Іскра-1030” і нарешті, сучасних персональних ЕОМ типу IBM PC.
На різних етапах в роботі по створенню навчаючих програм з методів оптимізації активну участь брали професор Попов Ю.Д., доценти Тюптя В.І., Шевченко В.І., Римарук В.І. На даний час цю роботу в основному завершено, відповідний пакет ефективно використовується в навчальному процесі на факультеті. Програмні розробки зареєстровані у фонді алгоритмів і програм і передані для використання багатьом вузам, де викладаються аналогічні курси.
У цей самий час одна за одною з’являються відповідні методичні вказівки для студентів при виконанні лабораторних робіт з дослідження операцій з використанням програмного забезпечення. Вийшов у світ навчальний посібник професора Попова Ю.Д. “Лінійне і нелінійне програмування”. Посібник Попова Ю.Д., Тюпті В.І., Шевченка В.І. “Методи оптимізації”, надрукований в 1999 році, разом із згаданим посібником повністю розв’язують проблему забезпечення студентів навчаль-ною літературою з дослідження операцій.
У 1990 році Ю.Д. Попов пішов з посади завідувача кафедри та очолив новостворену кафедру загальної інформатики.
У 1990 році посаду завідувача кафедри обійняв доктор фізико-математичних наук, доцент. Закусило О.К., який на той час працював деканом факультету кібернетики. У 1991 р. він отримав звання професора по кафедрі математичних основ кібернетики.
Закусило Олег Каленикович
завідувач кафедри математичних основ кібернетики,
– дослідження операцій з 1990 р.,
доктор фізико-математичних наук, професор,
академік АН вищої школи,
член-кореспондент Академії педагогічничних наук.
Заслужений працівник народної освіти України
У зв‘язку з розширенням наукової тематики кафедри математичних основ кібернетики в 1997 році кафедра була перейменована на кафедру дослідження операцій (ДО).
Кафедра протягом всіх років свого існування підтримує тісні творчі зв’язки з виробництвом. Зокрема, під науковим керівництвом доц. Шевченка В.І. було розроблено і передано для впровадження рекомендації щодо оптимальної доставки поштових відправлень у межах Київської області.
Ряд важливих результатів, пов’язаних з надійністю функціонування складних обчислювальних комплексів, було отримано для НВО “Квант” (науковий керівник доцент Тюптя В.І.). Разом з кафедрою теорії програмування було розроблено (1993 р.) і передано для ДАІ Міністерства внутрішніх справ України навчальні програми з правил дорожнього руху (розробники доценти Вознюк О.В., Кузенко В.Ф. та інші), які одержали схвальні відгуки і використовуються в ДАІ м. Києва та України.
Кафедра підтримує тісні стосунки з іншими кафедрами факультету та університету, з академічними установами НАН України та провідними університетами України, з науковими та учбовими закладами в інших країнах, зокрема, з Лондонською математичною спілкою, університетом Дружби Народів (м. Москва), Московським державним університетом ім. М.В. Ломоносова.
У різні часи з кафедрою плідно співпрацювали академік НАН України Єрмольєв Ю.М., член-кореспондент НАН України професор Чикрій А.О., доктори фізико-математичних наук Трубін В.О., Мельник І.М., Остапенко В.В. — співробітники Інституту кібернетики НАН України.
В останні роки кафедра очолила в університеті підготовку довідкової літератури для абітурієнтів Київського університету (Вознюк О.В.). Підготовлено та видано 4 збірники конкурсних задач з математики (за редакцією професора. Закусила О.К.)
В цілому школу кафедри пройшли понад 260 випускників, серед яких сьогодні 4 доктори – Протасов І.В. (1990), Остапенко В.В., Козерацька Л.М., Зеленюк Є.Г. (2001) та понад 50 кандидатів наук.
Випускники кафедри успішно працюють, як правило, там, де вимагається глибока теоретична підготовка з математики і максимальне використання інтелектуальних можливостей персо-нальних комп’ютерів. Як першому, так і другому кафедра успі-шно навчає. Сьогодні для цього на кафедрі є висококваліфіко-ваний професоро-викладацький склад і необхідна технічна база.
За останні 17 років викладачами та співробітниками кафедри було надруковано 7 монографій, 330 наукових та методичних робіт, співробітниками кафедри захищено 4 доктор-ських та 16 кандидатських дисертацій. На кафедрі проводяться наукові дослідження в рамках наукової школи прикладної статистики (науковий керівник проф. Закусило О.К.).
У 1999 році Закусилу О.К. присвоєно почесне звання “Заслужений працівник народної освіти України”, а в 2003 році його обрано членом-кореспондентом Академії педагогічних наук.
Викладачі і співробітники кафедри ДО (2006): в першому ряду – Шевченко В.І., Лисак Н.П., Лисенко Н.М., Вереньова Н.М., Мацак І.К., в другому ряду – Доценко С.І., Проскурін Д.П., Шестаков С.С.
На даний час (2007 р.) на кафедрі дослідження операцій працюють професори, доктори фізико-математичних наук О. К. Закусило (завідувач кафедри) та І.К. Мацак, провідний науковий співробітник, доктор фізико-математичних наук, І. В. Протасов, доценти, кандидати фізико-математичних наук В. І. Шевченко, С. С. Шестаков, О. М. Іксанов, Д. П. Проскурін, С. І. Доценко; асистенти Б.В. Довгай, С.В. Полоцький, П.А Негадайлов; завідувач НДЛ ймовірнісно-статистичних методів, асистент, кандидат фізико-математичних наук Н. П. Лисак. Навчальний процес на кафедрі підтримує методист Лях Н.В.
На кафедрі викладаються базові курси алгебри та геометрії (С.С. Шестаков, Д. П. Проскурін, І.К. Мацак, О. К. Закусило, С. І. Доценко, Б.В. Довгай, С.В. Полоцький, Н. П. Лисак, П.А Негадайлов) і дослідження операцій (В. І. Шевченко, О. М. Іксанов, Б.В. Довгай, С.В. Полоцький, Н. П. Лисак, П.А Негадайлов).
Викладачі кафедри читають також різноманітні спецкурси. У напрямку дослідження операцій: “Теорія масового обслуговування” (О. К. Закусило), “Невласні задачі лінійного програмування” (В. І. Шевченко), “Системи оптимального прийняття рішень”, “Вибрані глави дослідження операцій”, “Оптимізація систем масового обслуговування” (С. І. Доценко).
У напрямку алгебри та теорії операторів: “Методи лінійної алгебри в комбінаториці” (І. В. Протасов), “Апроксимативно скінченні С*-алгебри”, “Операторні алгебри», “Основи теорії зображень груп» (Д. П. Проскурін), “Теорія топологічних груп”, “Решітки та їх застосування» (С. С. Шестаков).
У напрямку теорії ймовірностей: “Парадокси теорії ймовірностей та математичної статистики”, “Статистичне моделювання” (О.К.Закусило), “Базові поняття теорії випадкових процесів”, “Теорія мартингалів”, “Вибрані питання теорії безмежно подільних розподілів”, “Характеристичні функції в теорії ймовірностей» (О.М. Іксанов), “Деякі класичні задачі теорії ймовірностей”, “Асимптотична теорія екстремальних значень” (І.К. Мацак).
У 2007 році було презентовано розробку “Розробка системи дистанційного навчання “VITAVA” та дистанційних курсів з соціальної статистики, теорії ймовірностей і математичної статистики в її середовищі” (керівник член-кореспондент АПН України, доктор фізико-математичних наук, професор О.К. Закусило).
Основні напрямки наукових досліджень кафедри:
- Дослідження систем масового обслуговування
- Вивчення топологій на групах
- Комбінаторика ультрафільтрів та екстремальні топології на групах
- Стохастичний аналіз марківських процесів
- Аналіз процесів радіаційного забруднення довкілля, які задаються диференціальними стохастичними рівняннями
- Вивчення випадкових рекурсій
- Дослідження нерухомих точок згладжуючих перетворень та гіллястих випадкових блукань
- Теорія екстремальних значень та їх застосування
В останні роки під керівництвом докторів фіз.-мат. наук О. К. Закусила та І. В. Протасова на кафедрі виконувалися такі науково-дослідні роботи: 1) “Розвиток теорії і програмного забезпечення стохастичних та алгебраїчних систем із застосуванням в економіці, соціології, техніці та освіті” (2001- 2005 рр.), 2) “Розробка теорії і програмного забезпечення стохастичних моделей, теорії алгебраїчних систем та аналіз перспектив їх застосувань. Розробка та впровадження інформаційних технологій в освіті” (2006--2010 рр.).
У 2007—2010 рр. спільно з університетом м. Кіль (Німеччина) кафедра дослідження операцій має грант DFG на проект “Стохастичні нерухомі точки”, керівник Іксанов О.М.
Чарін Віктор Сильвестрович
засновник кафедри математичних основ
кібернетики, її завідувач (1972–1982)
доктор фізико-математичних наук,
академік АН вищої школи,професор
Народився 7 листопада 1919 р. в с. Поелдино Визингського р-ну Комі АРСР в родині селян-середняків. Вищу освіту одержав в Казанському університеті в 1936–1941 рр. З 1941 по1945 р. був на фронті, мав звання старшого лейтенанта артилерії.
В 1946–1948 рр. – викладач технікуму сільськогосподарського машинобудування в м. Златоусті на Уралі.
В 1948–1951 рр. навчався в аспірантурі на кафелрі алгебри Уральського університету в м. Свердловськ. В 1951 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “К теории локально-пильнотентніх груп” (керівник – професор Черніков С.Н.) .
З 1951 по 1955 р. – ассистент кафедри алгебри Уральського універси-тету, з 1955 по 1961 р. – доцент тієї ж кафедри. З 1961 по 1965 р. – старший науковий співробітник інституту математики (СОМІ) м. Свердловськ.
В 1961 р. одержав звання старшого наукового співробітника за фахом “математика.”. В 1963 р. захистив докторську дисертацію в Новосибірську на тему “Топологічні групи з умовами скінченності та розв’язуваності” (назва відновлена зі слів профессора Протасова І.В.)
В 1965–1971 рр. – професор кафедри алгебри механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка.
З 1971 р. перейшоа працювати на факультет кібернетики як профессор.
У 1972 р. створив і очолив кафедру математичних основ кібернетики факультету кібернетики (з 1997 р. — кафедра дослідження операцій). Керував нею до 1982 р. Читав курси “Вища алгебра”, “Лінійна алгебра”, “Загальна теорія алгебраїчних систем”.
Під його керівництвом захищено 12 кандидатських дисертацій.
Наукові інтереси: теорія груп.
Нагороджений орденом Вітчизняної війни, орденом Богдана Хмельницького, медаллю «Защитнику отчизны» та інш.
Автор біля 60 праць, в тому числі 2 навчальних посібників та монографії: Линейные преобразования и выпуклые множества. Учебное пособие. – К.: Вища школа, 1978. – 192 с.; Кривые второго порядка на плоскости Лобачевского. Монографія. Машинопись. 102 с.; Топологические группы // Итоги науки. Сер. Математика. Алгебра. ВИНИТИ, 1964. – Т3. – С. 123–160.
Закусило Олег Каленикович
завідувач кафедри
член-кореспондент Академії педагогічних
наук, академік АН вищої школи України,
доктор технічних наук, професор
Народився 12 вересня 1947 р. в с. Піски Берестечківського р-ну Волинської обл. Батько – учитель математики, мати – бібліотекар. В 1954–1962 рр. навчався в Пісківській восьмирічці.
З 1962–1965 рр. – учень республіканської фізико-математичної школи-інтернату при Київському державному університету ім. Т.Г. Шевченка, яку закінчив її з золотою медаллю.
В 1965–1970 р. навчався на механіко-математичному ф-ті Київського університету. Там же в 1970-1973 рр. продовжив навчання в аспірантурі за фахом “Теорія ймовірностей і математична статистика” (науковий керівник – академік НАН України В.С. Королюк.
В 1973 р. захистив кандидатську дисертацію “Межові теореми для процесів з дискретним втручанням випадку”. У 1989 р. – докторську дисертацію на тему “Марківські процеси з простими та складними функціями зносу”. Звання професора по кафедрі математичних основ кібернетики отримав у 1991 р.
З 1990 р. – завідувач цієї кафедри, яка нині має назву – кафедра дослідження операцій. З 1987 до 2004 р. – декан факультету кібернетики. З 2005 р. – проректор з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук і систем (з 1993), Академії наук вищої школи України (з 2001). В 2003 р. обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук України.
Педагогічна діяльність О.К. Закусила спрямована на постійну модернізацію навчального процесу з врахуванням сучасних тенденцій в інформатиці і прикладній математиці. Результатом цього є впровадження нових спеціальностей, дисциплін і програм на факультеті кібернетики, створення нових навчальних планів, які стали зразковими в системі Міністерства освіти і науки України.
Впродовж майже 20 років О.К. Закусило активно займається теоретичними і практичними аспектами питань застосування в навчальному процесі сучасних інформаційних технологій. Під його керівництвом було випущено кілька електронних посібників для студентів університетів: "Алгебра", "Дослідження операцій", "Дискретна математика".
Напрямки наукових досліджень — теорія ймовірностей і випадкових процесів, статистика випадкових процесів, теорія масового обслуговування, математичне моделювання та ін.
О.К. Закусило – керівник наукової школи "Теорія стохастичних систем і прикладна статистика" фундаментально-наукового та прикладного спрямування. Основні напрями наукових досліджень цієї школи: теорія стохастичних систем та асимптотичний аналіз стохастичних моделей; теорія масового обслуговування; теоретична та прикладна статистика; теорія та статистика прикладних процесів; багатовимірний статистичний аналіз; теорія розподілів; програмно-алгоритмічне забезпечення методів прикладної статистики; теорія планування експерименту та її застосування в економіці, соціології, медицині та техніці; проблеми практичного впровадження статистичних методів.
У 1999 році отримав почесне звання "Заслужений працівник народної освіти України". У 2004 році нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня.
Мацак Іван Каленикович
професор,
старший науковий співробітник,
доктор фізико-математичних наук
Народився 28 січня 1950 р. с. Нечаївка, Черкаського р-ну, Черкаської обл., українець. В 1957–1965 рр. навчався в Нечаївській восьмирічній школі, а з 1965 до 1967 р. в Київській фiзико-математичній школі-iнтернаті при Київському державному унiверситетi.
В 1967 р. поступив, в 1972 р. закінчив механiко-математичний ф-т Київського державного унiверситету ім. Т.Г. Шевченка. Два роки провів в лавах Радянської армії
.З 1974 до 1978 р. – в заочнній аспiрантурі кафедри теорiї ймовiрностей У 1978 р. захистив кандидатську дисертацiю "Локальні властивості вибіркових функцій випадкових процесiв" (науковий керiвник – професор Ядренко М.Й.) за фахом 01.01.05 – теорія ймовірностей та математична статистика.
В 70–80-х р. працював в різних областях застосувань математики. З 1984 до 1991 р. – старший науковий співробітник лабораторії прикладної статистики та дослідження операцій механіко-математичного ф-ту. Вчене звання старшого наукового співробітника присвоєне у 1991 р.
З 1991 р. на педагогічній роботі. З 1991 до 2005 р. – доцент кафедри інформатики Київського національного університету технологій та дизайну (Київського технологічного інституту легкої промисловості).
З 2003 р. в докторантурі Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. В 2005 р. захистив докторську дисертацiю на тему: "Граничні теореми для випадкових елементів у банахових гратках" за фахом 01.01.05 – теорія ймовірностей та математична статистика.
З 2005 року працює на факультеті кiбернетики: спочатку на посаді доцента, з 2006 р. – професор кафедри дослiдження операцiй.
Основні наукові інтереси – класичні задачі теорії ймовірностей, теорія екстремальних значень та їх застосування, теорія надійності.
Автор близько 70 наукових статей.
Протасов Ігор Володимирович
професор,
доктор фізико-математичних наук
Народився 7 вересня 1953 р. в м. Києві. Закінчив Київську СШ № 137 в 1970 р.. Навчався на ф-ті кібернетики Київського державного університету ім.. Т.Г. Шевченка в 1970–1975 рр. Достроково закінчив навчання в аспірантурі (1975-1977).
В 1979 захистив кандидатську дисертацію на тему “Решітки підгруп топологічної групи”, науковий керівник – професор Чарін В.С. В 1990 р. захистив докторську дисертацію на тему “Локальний метод в топологічній алгебрі”.
Працював в Київському університеті асистентом (1977–1980), старшим викладачем (1980–1983), доцентом (1983–1991), професором кафедри дослідження операцій (1991–2005), провідним науковим співробітником (з 2005 р.).
Співробітничав з іноземними країнами: США (Хавардський університет в Вашингтоні), Велика Британія (університети Кембриджа, Шефілда, Хала), ФРН (університет Білефельда), Італія (університет Удіне), Фінляндія (університети Оулу та Хельсінкі), Мексика (Мексиканський національний університет).назвати конкретні установи.
Разом з В.С. Чаріним створив курс “Алгебра і геометрія”, також читав різні спецкурси, зокрема, Решітки та їх застосування, комбінаторика чисел, елементи дискретного пошуку.
Має 15 захищених кандидатів (з них 2 у Фінляндії) та одного доктора (Є.Зеленюк).
Розвинуто алгебру ультрафільтрів для характеризації екстремальних топологій на групах. Закладено основи загальної асимптології.
Наукові інтереси: алгебра, топологія, комбінаторика, прикладна математика.
В 1979 р. отримав премію для молодих вчених та відповідною медаллю АН УРСР.
Автор 142 наукових праць, в тому числі 5 навчальних посібників, 5 монографій. Основні праці: 1) I.V. Protasov, T. Banakh, Ball Structures and Colorings of Groups and Graphs. Mathematical Studies, Monograph Series, V. 11. Lviv: VNTL Publishers, 2003. – 148 p.; 2) Protasov I., Zarichnyi M. General Asymptology. Mathematical Studies, Monograph Series, V. 13. Lviv: VNTL Publishers, 2007. – 219 p.
Іксанов Олександр Маратович
доцент,
кандидат фізико-математичних наук
Народився 17 березня 1972 р. у м. Києві. В 19?? р. закінчив Київську СШ №. У 1995 р. закінчив з відзнакою ф-тет кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка. В 1996–1999 рр. навчався в аспірантурі.
З 1997 р. – інженер-програмист ІІ категорії НДЛ теоретичної кібернетики і дослідження операцій ф-ту кібернетики та за сумісництвом – асистент кафедри дослідження операцій. З 1999 р. – асистент на умовах трудового договору, з 2000 р. – за контрактом.
У 2000 р. захистив кандидатську дисертацію “Статистичні задачі, пов’язані з процесом радіоактивного забруднення” (науковий керівник – професор Закусило О.К.) за фахом 01.05.01 – теоретичні основи інформатики та кібернетики. З 2002 р. – доцент кафедри дослідження операцій. Диплом доцента отримав у 2003 р.
В 2008 р. захистив докторську дисертацію на тему «Нерухомі точки неоднорідних згладжуючих перетворень» за фахом 01.01.05 – теорія ймовірностей і математична статистика.
За час викладацької діяльності проводив практичні заняття з лінійної алгебри математичного аналізу, дослідження операцій. Підготував та прочитав 7 спеціальних курсів, серед яких “Мартингали з дискретним часом”, “Теорія характеристичних функцій”, “Безмежно подільні розподіли”. Керував та керую виконанням курсових, бакалаврських та магістерських робіт. На даний момент керую двома аспірантами.
Брав участь в роботі Приймальної комісії в 2001–2006 рр. В 2002–2004 рр. виконував обов’язки заступника голови предметної комісіі з математики.
У 2004–2005 рр. – заступник декана ф-ту кібернетики з навчально-методичної роботи. Нині – виконує обов’язки заступника завідувача кафедри.
Керівник (з української сторони) проекту “Стохастичні нерухомі точки” (2007–2010 рр.), підтриманого грантом DFG (організація наукових досліджень Німеччини). Співавтори виконавці: Z.Jurek (U. of Wroclaw, Poland), U.Roesler (U. of Kiel, Germany), M. Moehle (U. Duesseldorf, Germany), G.Alsmeyer (U. Munster), M.Drmota (Technical Univerity of Vienna, Austria), A.Gnedin (Utreht U., the Netherlands), G.D. Lin (Academia Sinica, Taiwan), B.M.Schreiber (Wayne state U., Detroit, USA), C.S.Kim (Sangji U., Wonju, South Korea), О.К.Закусило, П. Негадайлов та С. Полоцький (Київ).
Наукові закордонні візити: 2001 р. та 2005 р. – Інститут математики університету м. Вроцлав (Польща) – на запрошення професора З. Юрека; 2004 р. та 2006 р. – Математичний інститут університету м. Кіль (Німеччина) – на запрошення професора У. Рьослера; 2006 р. – Інститут математичної статистики університету м. Мюнстер (Німеччина) – на запрошення професора Г. Альсмайєра. Тричі приймав у Києві З.Юрека та У.Рьослера з візитами відповідями. Оглядач для Zentralblatt and AMS Mathematical reviews та рецензент для “Вісника Київського університету”, “Теорії ймовірностей та математичної статистики” та Applied Probability Trust.
Наукові інтереси: 1. Random recursive equations.2. Branching random walk.3. Fixed points of stochastic transforms.4. Class L (selfdecomposable) and infinitely divisible distributions.
Нагороди: Премія “Кращий викладач факультету” (2005), біограіфія розташована у книзі "Who's Who in the World, 2006".
Автор 63 наукових робіт, з яких 32 статті, 24 тези доповідей, 4 навчальні посібники, 1 монографія: Випадкові ряди спеціального вигляду, гіллясте випадкове блукання та саморозкладність. – Київ: Кті Прінт, 2007. – 192 с.
Шевченко Віталій Іванович
доцент,
кандидат фізико-математичних наук
Народився 1 грудня 1946 року в селі Литвинівка тоді Димерського (зараз Вишгородського) р-ну Київської обл.. в українській родині Шевченків Івана Євгеновича та Пріськи Петрівни. Батько працював вчителем математики, мати була домогосподаркою. З 1953 до 1964 р. навчався у Литвинівській СШі, яку закінчив з золотою медаллю. В 1964 р. поступив на механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка, який закінчив у 1969 р. за фахом “математика”.
З 1969 до 1971 р. навчався в аспірантурі там же за фахом “обчислювальна математика”.
З 1972 р. працює в Київському державному університеті ім.Т.Г. Шевченка на посаді асистента кафедри моделювання складних систем ф-ту кібернетики. З утворенням кафедри математичних основ кібернетики в 1972 р. був переведений на посаду асистента цієї кафедри.
У 1976 р. захистив дисертацію “Розв’язування просторових межевих задач фільтрації рідини до недосконалих дренажів” (науковий керівник ? доктор фізико-математичних наук А.А.Глущенко) на ступінь кандидата фізико-математичних наук. У 1979 р. обраний за конкурсом на посаду старшого викладача кафедри математичних основ кібернетики.
З 1980 до 1982 р. працював заступником декана ф-ту кібернетики з навчальної роботи (вечірній відділ).
В 1988 р. обраний за конкурсом на посаду доцента кафедри математичних основ кібернетики.
В 1993 р. переведений на посаду доцента кафедри математичних основ кібернетики за контрактом.
З 2000 до 2004 р. працював заступником декана ф-та кібернетики, відповідав за роботу заочного відділення.
До 1984 р. наукові інтереси були пов'язані з методами розв’язування просторових задач фільтрації рідини до недосконалих свердловин та дрен.
З 1984 року основними напрямками наукової та педагогічної діяльності є дослідження операцій та розробка навчаючих програм для ПЕОМ для підтримки навчальних курсів з методів оптимізаціїї та математичних методів дослідження операцій. Брав безпосередню участь як розробник у створенні пакета навчаючих програм “Методи оптимізації”.
Автор 67 наукових та науково-методичних робіт.
Шестаков Сергій Станіславович
доцент,
кандидат фізико-математичних наук
Народився 2 квітня 1960 р. у м. Каунасі (Литва). До кінця 1973 р. мешкав та навчався в СШ у м. Вільнюсі (Литва). У 1973 р. переїхав до Києва. Навчався у СШ №96, яку закінчив у 1976 р. Одночасно закінчив фізико-математичну школу при Ленінградському університеті (заочно). У 1976–1981 рр. навчався на ф-ті кібернетики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, отримав диплом за фахом “прикладна математика”.
З 1981 р. – інженер НДЧ Київського університету на кафедрі матема-тичних основ кібернетики. З 1984 до 1990 р. працював на кафедрі обчислю-вальної математики. З 1987 р. – молодший науковий співробітник. З 1988 до 1992 р. навчався в аспірантурі Київського університету (заочне відділення).
З 1990 р. – асистент кафедри математичних основ кібернетики ф-ту кібернетики. У 1998 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Деякі властивості систем некомпактних підгруп розв’язуваних локально компактних груп” і отримав науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук.
З 2002 р. – доцент кафедри дослідження операцій ф-ту кібернетики.
У 2003 р. отримав вчене звання доцента кафедри дослідження операцій.
Читає курс лекцій та проводить практичні заняття з курсу “Алгебра та геометрія” на 1 курсі стаціонарного відділення ф-ту кібернетики. Читає на 3–5 курсах спецкурси “Теорія топологичних груп”, “Решітки та їх застосування”.
З 2003 до 2005 р. виконував обов’язки секретаря кафедри дослідження операцій. З 2003 р. бере участь в роботі методичної комісії ф-ту кібернетики.
Основний напрямок наукових досліджень – теорія топологічних груп з обмеженнями на системи підгруп.
Автор 20 наукових та науково-методичних праць: Визначники та методи їх обчислення. – К.: Видавництво НАУ, 2002 р., Лінійна алгебра і аналітична геометрія. –К.: Видавництво МАУП, 2004. Ряд методичних розробок розміщено на сайтах факультету та кафедри.
Лисак Наталія Пилипівна
завідувач НД лабораторії імовірнісно-
статистичних методів,
кандидат фізико-математичних наук
Народилась 15 вересня 1977 р. в м. Києві, українка. В 1994 р. закінчила СШ № 195, а в 1999 р. – ф-т кібернетики Київського національного універ-ситету імені Тараса Шевченка й отримала кваліфікацію магістра з “соціальної інформатики”. В 1999–2003 рр. навчалася в аспірантурі ф-ту кібернетики по кафедрі дослідження операцій.
В 2006 р. захистила кандидатську дисертацію на тему “Граничні теореми для керованих систем” (науковий керівник – професор Закусило О.К.), одержала науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук за фахом 01.05.04 – системний аналіз і теорія оптимальних рішень.
З 2000 р. на кафедрі дослідження операцій факультету кібернетики займала посади: інженер-програміст ІІ категорії, що виконує НТР, інженер-програміст І категорії, що виконує НТР (з 2002), провідний інженер-програміст, що виконує НТР (з 2005), молодший науковий співробітник (з 2006).
З 2006 р. – завідувач НДЛ імовірнісно-статистичних методів, кандидат наук. Бере активну участь у розробці фундаментальних та прикладних досліджень проектів ДКНТ України.
З 2003 р. за сумісництвом – асистент кафедри дослідження операцій. За час викладацької діяльності проводила практичні заняття з дослідження операцій, алгебри та аналітичної геометрії, вищої математики та матема-тичного програмування на ф-ті кібернетики, хімічному та військовому факультетах.
Сфера наукових інтересів пов’язана з дослідженням систем масового обслуговування та випадкових процесів.
Автор 24 наукових праць
Стрюк Віктор Кіндратович
доцент,
кандидат фізико-математичних наук
Народився 20 червня 1939 р. в м. Бердичеві Житомирської обл. в родині військовослужбовця. В 1946 р. почав навчання в СШ, в 1956 р. закінчив Київську СШ № 131.
З 1956 по 1957 р. – працював учнем слюсаря на автобазі Київського обкому КПУ. З
1957 по 1962 р. навчався в Київ-ському державному університеті ім.. Т.Г. Шевченка на механіко-математичному ф-ті.
З 1962 по 1974 р. – інженер, старший інженер, молодший науковий співробітник Інституту механіки АН УРСР.
У 1973 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Пружнопластичний напружений стан коротких циліндрів при неізотермічному нагріві», наукові керівники – академіки Коваленко А.Д. і Шевченко Ю.М.
З 1974 р. – старший викладач ф-ту кібернетики Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. З 1979 по 2004 р. – доцент кафедри дослідження операцій ф-ту кібернетики.
З 1974 по 1978 р. – заступник декана, відповідальний за будівництво нового корпусу ф-ту кібернетики.
З 1982 по 1985 р. – заступник декана з навчальної роботи.
З 1985 по 1987 р. був у службовому відрядженні на Кубі, викладач і член трибуналу з присудження кандидатського ступеня в університеті м. Санта Клара.
З 1987 по 1991 р. – начальник навчального відділу, а з серпня по грудень 1991 р. – начальник навчально-методичного управління КДУ .
З 1996 по 1998 р. – заступник декана ф-ту кібернетики з навчальної роботи.
З 2004 по 2005 р. – проректор з навчально-методичної роботи в Інституті муніципального менеджменту та бізнесу.
Наукові інтереси: механіка суцільного середовища, математичне моделювання радіотехнічних засобів, дослідження операцій.
В молоді роки активно займався спортом – був гравцем команди класу «А» «Динамо-Київ» з водного поло, неодноразового чемпіона України, член збірної команди України, майстер спорту СРСР.
Нагороджений двома медалями: «В пам’ять 1500-річчя Києва» (1982), «За добесный труд» (1984).
Автор 39 наукових праць, в тому числі 6 навчальних посібників.
З 2006 р. на пенсії.
Вознюк Олександр Васильович
доцент,
кандидат фізико-математичних наук
Народився 5 березня 1937 р. в с. Тараси Поліського р-ну Київської обл. В 1951 р. закінчив Тарасівську семирічну школу. Того ж року поступив до Коростишівського педагогічного училища, яке закінчив в 1955 р. Рік за направленням працював у школі. З 1956 до 1959 р. – служив на Балтійському флоті.
З 1959 р. – студент механіко-математичного ф-ту Київського університету ім. Т.Г. Шевченка, закінчив навчання у 1964 р. за фахом «механіка».
В 1965–1968 рр. навчався в аспірантурі Інституту математики АН УРСР. В 1968 р. захистив кандидатську дисертацію на тему “Нелінійні коли-вання системи спеціального типу”, науковий керівник – академік Миторопольський Ю.О.
З 1968 по 1971 р. – консультант Президії АН УРСР
З 1972 р. – старший викладач кафедри математичних основ кібер-нетики ф-ту кібернетики Київського державного ініверситету ім. Т.Г. Шевченка, з 1974 р. – доцент цієї ж кафедри.
Читав нормативні курси алгебри, дослідження операцій та спецкурси – чисельні методи оптимізації, метод збурень у прикладній математиці.
Наукові інтереси: теорія збурень у прикладній математиці.
Нагороджений 2 медалями: “В пам’ять 1500-ліття Китєва” (1982), “Ветеран праці”.
Громадська робота: 5 раз обирався головою профкому ф-ту.
Автор 68 наукових праць, 10 навчальних посібників.
Проскурін Данило Павлович
доцент,
кандидат фізико-математичних наук
Народився 8 липня 1973 року в м. Луганськ. Навчався в СШ № 214 в м Київ (1980–1990). В 1990–1995 рр. – студент механіко-математичного ф-ту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціалізувався на кафедрі алгебри, одержав диплом з відзнакою.
В 1995–1998 рр. – аспірант механіко-математичного ф-ту за спеціальністю алгебра та математична логіка. В 1999 р. захистив кандидатську дисертацію на тему „Віхівські *-алгебри та їх зображення” за спеціальністю 01.01.06 – алгебра та математична логіка.
В 1999–2003 рр. – асистент кафедри дослідження операцій факультету кібернетики, в
2003–2005 – доцент кафедри дослідження операцій (без звання).
З 2005 р. – доцент кафедри дослідження операцій.
Лауреат премії президента України для молодих вчених в галузі науки і техніки за 2004 р.
Наукові інтереси: теорія операторних алгебр, теорія зображень, теорія операторів.
Автор понад 30 публікацій.
Полоцький Сергій Вікторович
асистент
Народився 14 лютого 1983 року в с. Шпанів, Рівненського р-ну Рівненської обл. У 2000 р. закінчив Рівненський міський колегіум і в тому ж році вступив на ф-т кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Закінчив навчання у 2006 р. одержавши диплом магістра з прикладної математики.
У 2006 р. вступив до аспірантури за спеціальністю “Системний аналіз та теорія оптимальних рішень”. Працює над кандидатською дисертацією під керівництвом кандидата фізико-математичних наук, доцента Іксанова О.М.
З 2006 р. –асистент кафедри дослідження операцій ф-ту кібернетики. Читає нормативні курси "Алгебра та геометрія " і "Дослідження операцій" для студентів 1-го та 2-го курсів.
Область наукових інтересів: теорія ймовірностей, випадкові процеси.
Автор близько 10 наукових праць.
Негадайлов Павло Анатолійович
асистент
Народився 4 червня 1984 р. в м. Чернівці. У 2000 р. закінчив Чернівецький міський ліцей №1 і в тому ж році вступив на ф-т кібернетики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив навчання у 2006 р., одержав диплом магістра з прикладної математики.
У 2006 р. вступив до аспірантури за спеціальністю “Системний аналіз та теорія оптимальних рішень”. Працює над кандидатською дисертацією під керівництвом кандидата фізико-математичних наук, доцента Іксанова О.М.
З 2006 р. – асистент кафедри дослідження операцій. Читає нормативні курси “Алгебра та геометрія” і “Дослідження операцій” для студентів 1-го та 2-го курсів.
Область наукових інтересів: теорія ймовірностей, випадкові процеси.
Автор близько 10 наукових праць у провідних наукових виданнях.
Довгай Богдан Валерійович
асистент,
кандидат фізико-математичних наук
Народився 18 серпня 1980 року в м. Київ. У 1990 році переїхав в смт. Зуя Білогірського р-ну АР Крим. У 1997 році закінчив Зуйську СШ з золотою медаллю і в тому ж році вступив на механіко-математичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Закінчив навчання у 2002 році, одержавши диплом магістра математики.
У 2002 році вступив до аспірантури за спеціальністю “Теорія ймовірностей і математична статистика”. Працював над кандидатською дисертацією під керівництвом доктора фізико-математичних наук, професора Козаченка Ю.В.
У 2007 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему “Властивості розв’язків крайових задач математичної фізики з випадковими факторами”.
З 2004 року працює на посаді асистента кафедри дослідження операцій факультету кібернетики. Веде практичні заняття з нормативних курсів "Алгебра та геометрія " і "Дослідження операцій" для студентів 1-го та 2-го курсів.
Область наукових інтересів: теорія ймовірностей, випадкові процеси.
Автор 10 наукових праць.